Цікаво,
що на деяких теренах України при сватанні уважно розглядали вишивку
молодої! Вважалося: що стібок зліва направо – це жіноча сторона, а
стібок зправа на ліво –чоловіча. І якщо верхні стібки були зправа на
ліво, тобто «чоловічі», це означало, що жінка буде тиха і покірна
чоловікові, його слово буде останнім. Якщо ж верхні стібки були зліва на
право, тобто «жіночі» - це було символом того, що верховодити в
подружньому житті буде жінка. Якщо ж верхні стібки були в різні сторони –
це було знаком того, що наречена істерична, з безладом в голові, ще й
рукодільниця погана.
Колись
в давнину казали, що найкраще починати роботу в четвер, при цьому треба
бути спокійним, мати чисті руки та думки, налаштуватися на роботу і
обов’язково помолитися. Люди вірили, що на вишивку передасться добра
енергія і вона дійсно буде служити оберегом. В деяких районах України
побутує повір’я, що рушник вишитий від сходу сонця до його заходу – має
магічну силу. Він здатний захистити від нечистої сили та відвести лихо.
Кожна дівчина, виходячи заміж, мала вже багато вишитого власноруч. Це
були і сорочки і рушники, якими потім прикрашали ікони, закутували в них
новонароджених дітей, використовували як оберіг!
Інколи доводилося чути такий забобон: якщо покласти незакінчене вишивання на ліжко, то вишиватиметься довго та нудно.
Для
центральної України характерні такі забобони: Якщо при вишиванні робоча
нитка скручується у вузлик, це означає, що чоловіки говорять про тебе і
хвалять. А якщо нитка просто так рветься – сварять. І на кінець, в
давнину особливу увагу приділяли виворітній стороні вишивки! Для
справжньої майстрині саме ви ворітня сторона є головним показником
якості роботи. Колись за вузлики і сплутані нитки на рукодільницю чекав
загальний осуд.
Комментариев нет:
Отправить комментарий