ПОВІР'Я ТА ЗАБОБОНИ ПРО ВИШИВКУ!

Цікаво, що на деяких теренах України при сватанні уважно розглядали вишивку молодої! Вважалося: що стібок зліва направо – це жіноча сторона, а стібок зправа на ліво –чоловіча. І якщо верхні стібки були зправа на ліво, тобто «чоловічі», це означало, що жінка буде тиха і покірна чоловікові, його слово буде останнім. Якщо ж верхні стібки були зліва на право, тобто «жіночі» - це було символом того, що верховодити в подружньому житті буде жінка. Якщо ж верхні стібки були в різні сторони – це було знаком того, що наречена істерична, з безладом в голові, ще й рукодільниця погана.

Колись в давнину казали, що найкраще починати роботу в четвер, при цьому треба бути спокійним, мати чисті руки та думки, налаштуватися на роботу і обов’язково помолитися. Люди вірили, що на вишивку передасться добра енергія і вона дійсно буде служити оберегом. В деяких районах України побутує повір’я, що рушник вишитий від сходу сонця до його заходу – має магічну силу. Він здатний захистити від нечистої сили та відвести лихо. Кожна дівчина, виходячи заміж, мала вже багато вишитого власноруч. Це були і сорочки і рушники, якими потім прикрашали ікони, закутували в них новонароджених дітей, використовували як оберіг!

Інколи доводилося чути такий забобон: якщо покласти незакінчене вишивання на ліжко, то вишиватиметься довго та нудно.

Для центральної України характерні такі забобони: Якщо при вишиванні робоча нитка скручується у вузлик, це означає, що чоловіки говорять про тебе і хвалять. А якщо нитка просто так рветься – сварять. І на кінець, в давнину особливу увагу приділяли виворітній стороні вишивки! Для справжньої майстрині саме ви ворітня сторона є головним показником якості роботи. Колись за вузлики і сплутані нитки на рукодільницю чекав загальний осуд.